(Присвячено Федору Артищуку, який відійшов у вічність)
Двадцятого століття син,
У двадцять перше він заглянув.
Закінчив вахту. Встав з колін.
Почув, як анголи „Осанну”
Співають Господу. До себе
Його покликало враз небо.
І зношене стареньке тіло
Душі втримати не зуміло.
Земне тяжіння обірвалось,
Як перетягнута струна.
Душа з життям не попрощалась.
Ось ці вінки і ця труна -
То тільки символ переходу.
Хто зможе вічного природу,
Премудрість, Божі таємниці
Тим пояснити, хто в темниці
Тілесних, грішних форм закутий?
Ось смерть прийшла. І плоті пута
По Божій волі розірвала.
... І брата Федора – не стало.
З його відходом ціла ера
У вічність канула. Архіви
Навряд чи збережуть папери
Про труд важкий на Божій ниві.
І про пости. Про довгі ночі
Проведені в молитвах слізних,
Про те, як людям ніс пророчі
Слова. Як розбивав залізні
Гріха кайдани на колінах.
Як наставляв чужого сина,
Як свого. Подвизався щиро
За тих, що похитнулись в вірі.
І голосом своїм, від роду
Таким пісенним і спокійним,
Будив людей. Благоговійно
Святе Письмо читав народу.
Вінчав щасливі юні пари.
За немовлят молився Богу.
А щоб солдатські тверді нари
Ставали м’ягшими в дорогу
Давав напуття новобранцям.
Спішив і вдень, вночі, і вранці,
І ввечері до всіх недужих
Такий ось був він - небайдужим.
Таким залишиться навіки-
Святим і мудрим чоловіком-
У пам’яті свого народу.
Одним із патріархів роду.
Цей день – і біль і радість наша.
Як виграє, як сяє чаша
Молитв вогненних в світлі раю!
Як праведника там вітають!
Здійснилися про Царство мрії.
А в нас сльоза тремтить на вії-
Прощатись з дорогими гірко...
Гори, палай, надії зірко!
Нехай печаль не душить груди,
Бо зустріч буде.
Комментарий автора: Завтра, 16 грудня, в останню дорогу проведуть колишнього просвітера церкви міста Нововолинська, що на Волині, єпископа, а пізніше і почесного пастора однієї з церков міста Сакраменто, що у Каліфорнії.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Три сестры - Людмила Солма
*) Примечание в дополнение:
В Первом послании к Коринфянам апостола Павла есть и такие строки:
«А теперь пребывают сии три: вера, надежда, любовь;
но любовь (доброта, милосердие, сострадание) из них больше.»(1Кор.13:13)
Поэзия : Откройте Богу, люди, сердце! - Тамара Белевцова Однажды, я прочла стих христианки. В нем были такие слова(приблизительно)
-Я приняла в свое сердце Твою Любовь,Господь и никого туда не пущу.
Дрогнуло мое сердце...Самая большая ошибка людей!!!
-Закрывая свое сердце от мира, вы закрываете его и для Меня!-услышала я тихий Голос.
-Ты, прекрасная хозяйка(например), убрала свой дом, все вымыла, проветрила его, открыв все окна и двери и закрылась.
Но ты живешь,готовишь кушать,дышишь...
Что будет в твоем доме с закрытыми окнами и дверями через месяц?
Какой будет воздух в нем?
=ЭТО ВЫ ДЕЛАЕТЕ С МОЕЙ ЛЮБОВЬЮ!
Мне показалось, что земля уходит из под моих ног!!! Я все поняла!
Любовь Бога- непрерывный Поток.Христианин по обетованию Господа, получает Его непрерывно,ибо он сосуд Божий. ОТКРЫТЫЙ сосуд! Подумайте!!!
Теперь может поймете, почему мы болеем? Сами от себя!
Я медик,массажист. И в медицине есть объяснение многих болезней.Многие болезни имеют психо-соматические корни.
Простите меня. Мир вам!
